Олег Вікторович Панюта — український журналіст і телеведучий. Глядачі знають його за підсумковими випусками на «Інтері» та каналі «Україна», а з жовтня 2022 року — на «Ми — Україна». Народився 7 листопада 1970 року. Йому 55 років.
Ранні роки, освіта та початок журналістського шляху
Олег Панюта народився 7 листопада 1970 року в Джанкої на Криму. Зріст — 184 см. Писати почав рано: перший матеріал до місцевої газети віддав ще в четвертому класі. Після школи переїхав до Києва.
У 1993 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1996-му пройшов стажування у Вашингтоні за програмою розвитку демократії. На телебачення потрапив раніше за диплом. У 1990 році вийшов у перший прямий ефір на Кримській обласній телерадіокомпанії. Наступного року вже вів новини на каналі «Мегапол».
Після університету був і ефір, і робота в пресслужбах. З 1994 до 1997 року — Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків України. Далі, 1997-го, пресслужба віцепрем’єра Сергія Тігіпка. У 2000–2002 роках — підприємство «Український алюміній».
Хронологія кар’єри на провідних українських телеканалах
На столичне телебачення Панюта повернувся вже як ведучий і редактор. Найбільше його ім’я пов’язали з інформаційними та підсумковими форматами. Канали змінював кілька разів — і через нові пропозиції, і через розбіжності в редакційній політиці.
Були керівні посади, ранкові шоу й короткий період у друкованому виданні. Для аудиторії він лишився насамперед голосом тижневої аналітики. Ось робочі періоди на телебаченні й суміжних майданчиках.
| Період | Телеканал / Організація | Проєкт або посада |
|---|---|---|
| 1990 | Кримська обласна ДТРК | Перший прямий ефір |
| 1991 | Телеканал «Мегапол» | Ведучий випусків новин |
| 1999–2004 | «Новий канал» | Ведучий та редактор («Репортер. Ранок», «Репортер. Бізнес», «Репортер. Київ», «Тим часом», «Сезон зі смаком Davidoff») |
| 2005 | НТКУ | Віцепрезидент з інформаційної політики, ведучий програми «Новини» |
| 2006 | Телеканал «Інтер» | Продюсер і ведучий проєкту «Ранок з Інтером» |
| 2007 | Телеканал «1+1» | Продюсер і ведучий програми «Сніданок з 1+1» |
| 2009 | Журнал «Telecity» | Головний редактор видання |
| 2009–2013 | Телеканал «Інтер» | Ведучий щотижневого аналітичного проєкту «Подробиці тижня» |
| 2013–2022 | Телеканал «Україна» | Ведучий тижневиків «События недели» та «Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» |
| з 15 жовтня 2022 року | Телеканал «Ми — Україна» | Ведучий інформаційних блоків та марафонів |
З «Інтеру» він пішов у 2013 році: не прийняв зміну редакційної політики після призначення Євгена Кисельова. Влітку 2022-го канал «Україна» припинив мовлення. Станом на 2026 рік Олег Панюта працює на «Ми — Україна», куди вийшов в ефір 15 жовтня 2022 року.
Особисте життя, родина та громадянська позиція
Дружину Марину Олег Панюта знає зі студентських років: вони познайомилися ще в університеті. Подружжя виховало сина Антона і доньку Анну. Сімейне життя родина не перетворює на тему для токшоу.
У 2013 році Панюта відмовився залишатися на «Інтері» після зміни редакційного курсу. Для нього це було питання професійної етики, а не кар'єрної зручності. Компромісу з совістю він тоді не шукав. З 2014 року в ефірі тримає проукраїнську лінію. Публічно підтримував режисера Олега Сенцова, поки той був у полоні. Про рідний Крим говорить прямо: півострів має бути звільненим.
Восени 2025 року у відкритому інтерв’ю він розповів про побут під час війни. Живе в приватному будинку із сонячними панелями. До власних доходів у цей період ставиться спокійно.
Фільмографія та ролі в кіно
Окрім новин, Олег Панюта кілька разів знімався в художніх серіалах. Це були запрошені ролі, а не зміна професії.
Камера фіксувала знайоме обличчя диктора в ігрових сюжетах початку 2000-х і в середині 2010-х.
- 2003 — «Завтра буде завтра»: банкір Артем.
- 2004 — «Небо в горошок»: лікар.
- 2015 — «Безсмертник»: ведучий на ювілеї.
Паралельно з телероботою у 2009 році він був головним редактором журналу «Telecity». Кіно так і не стало другою професією: епізодичні ролі лише доповнили довгий шлях у новинах.